у нас с ним счёты

General subject: his authority and mine overlap

1) General subject: (почти) his authority and mine overlap

2) Makarov: his authority and mine overlap

gener. tenemos que ajustar nuestras cuentas

счёт

1. (действие) kalkul(ad)o, nombrado;

\счёт в уме́ mensa kalkulo;

потеря́ть \счёт perdi kalkulon;

2. бухг. konto, kalkulo;

теку́щий \счёт kuranta konto;

3. (документ) fakturo;

4. спорт. poento;

♦ за \счёт чего́-л. je la konto de io;

на свой \счёт je sia konto;

быть на хоро́шем \счёту́ esti ŝatata;

в два \счёта разг. dum unu momento;

свести́ \счёты с ке́м-л. finkalkuli kun iu;

\счётный: \счётная лине́йка logaritma skaltabuleto, kalkulvergo;

\счётная маши́на kalkulmaŝino.

* * *

м. (мн. счета́, счёты)

1) cuenta f; cálculo m, cómputo m ( подсчёт)

2) ( документ) cuenta f (тж. бухг.); factura f (за товар, за работу)

3) муз. tiempo m, compás m

4) спорт. tanteo m, punteo m, score m

5) (взаимные расчёты, претензии) cuentas f pl

••

* * *

м. (мн. счета́, счёты)

1) cuenta f; cálculo m, cómputo m ( подсчёт)

2) ( документ) cuenta f (тж. бухг.); factura f (за товар, за работу)

3) муз. tiempo m, compás m

4) спорт. tanteo m, punteo m, score m

5) (взаимные расчёты, претензии) cuentas f pl

••

* * *

1) gener. (взаимные расчёты, претензии) cuentas, (äîêóìåñá) cuenta (тж. бухг.), cálculo, cómputo (подсчёт), factura (за товар, за работу), cuento, nota

2) sports. punteo, score, tanteo

3) eng. contaje

4) law. factura comercial

5) econ. numeración

6) account. cta (cuenta)

7) mus. compás, tiempo

præp. af, konj. fra, præp. fra, præp. med, præp. med, præp. siden, præp. ved

* * *

præp

m gen

1 от retningen: (ned) af, (ned) fra, ned (oppe) fra ngt

2 om retningen: (henne, inde, nede, omme, oppe, ovre, ude) fra

3 om stedet f eks

4 om herkomst o.l.: af; fra; pr.; efter

5 om begyndelse i rum og tid: fra, (lige) fra; (lige) siden

6 om årsagen: af; i; efter

7 om måden: i; med; fra

8 om tilladelse o.l.: med

præp

m instr

1 ved parangivelser: og

2 om tiden: med; ved

3 oversættes ikke ved visse mængdeangivelser f eks

4 i div

forb: med; på; til; ell. udel. v. overs.; eksempler: броситься на когд-н. с кулаками gå løs på ngn med (knyt)næverne

m akk; om det omtrentlige mål: cirka, omkring, omtrent, som; ungefær

gid udtr. en særlig grad af høflighed, underdanighed ell. servilitet; nu ofte ironisk.

1) тк. ед. ч. - к людям, работе, к какому л. мнению и др. das Verhálten -s, тк. ед. ч.; позиция die Éinstellung =, тк. ед. ч.

2) тк. мн. ч. отноше́ния взаимоотношения die Bezíehungen мн. ч.; родственные, семейные, дружеские тж. das Verhältnis ses, тк. ед. ч.

1) compte [kɔ̃t] m

2) бухг. compte [kɔ̃t] m

3) ( документ) facture f ( на товар); note f ( из магазина); addition f ( в ресторане)

4) муз. mesure f, temps m

5) спорт. décompte [-kɔ̃t] m, score m

••

* * *

1) gener. (на чей-л.) aux dépens de (qn), (на чей-л.) sur le compte de (qn), comptage, facture, état, compte, marque, mémoire, note

2) colloq. addition (в ресторане), douloureux (в ресторане)

3) sports. score (очков)

4) eng. numération

5) law. mémoire des frais (на оплату услуг присяжного эксперта)

6) IT. calcul, forme de compte, compte (напр. клиента)

7) busin. (коммерческий) facture

1) ( считание) conto м.

••

2) ( результат игры) punteggio м.

3) ( бухгалтерский) conto м., voce ж. contabile

4) ( банковский) conto м., deposito м.

5) ( фактура) conto м., fattura ж.

6) ( расходы) spese ж. мн., conto м.

7) ( взаимные расчёты) счёты conti м. мн.

••

* * *

1) conto, calcolo

2) ( документ) conto m; fattura f ( из магазина)

3) спорт. punteggio

4) фин. conto m тж. перен.

5) обычно мн. счёты ( взаимные претензии) pretese f pl ( verso qd)

•

- счётом

••

* * *

1) gener. conto (банковский и от.п.), bolletta (за коммунальные услуги), computamento, computo, conteggio, conto

2) sports. punteggio

3) econ. calcolo (процесс), conto (банковский), ragione, nota, polizza

4) fin. computazione, conto (в банке), contabilizzazione, fattura, scontrino fiscale (по нему взимается НДС)

5) busin. specifica

1)

2)

3)

4)

5)

1) с кем/чем-л similar to sb/sth

2) разг недорогой fair, reasonable

1) завязывать zusámmenbinden band zusámmen, hat zusámmengebunden, газеты, журналы и др. в пачку bündeln (h) что-л. A, чем-л. → mit D

2) соединять кого / что-л. verbínden verbánd, hat verbúnden кого / что-л. A, с кем / чем-л. mit D; свя́зан ist verbúnden

3) устанавливать логическую связь, зависимость in Zusámmenhang bríngen bráchte in Zusámmenhang, hat in Zusámmenhang gebrácht что-л. A, с чем-л. mit D; свя́зан переводится 3 л. глагола zusámmenhängen das hängt zusámmen, hing zusámmen с чем-л. mit D, ist verbúnden ↑ с чем-л. mit D

1. difference; 2. distinction; 3. variety; 4. diversity

Русское существительное различие относится в равной мере как к несходству объектов, так и к разнообразию их в рамках одного вида или одной категории. В английском языке несходство и различие передаются разными словами.

1. difference — (существительное difference многозначно): a) различие, разница, отличие, несходство (обозначает сам факт непохожести/несходства одного объекта с другим, не уточняя того, в чем состоит это несходство и в какой мере оно определенно, очевидно или ясно): difference in appearance (character) — несходство внешности (характеpa); all difference in the world — существенная разница/большая разница; difference of opinion — расхождение во мнениях/разногласия; the difference between two versions of the same text — различие между двумя редакциями одного и того же текста/разночтение между двумя редакциями одного и того же текста; with the difference that… — стой разницей, что…; to make a difference between… — проводить различие между… What difference does it make to you who is coming to the party? — Вам разве не все равно, кто придет на этот вечер?/Какая вам разница, кто ожидается на приеме? That's all the differcnce./It makes all the difference. — В этом-то и вся разница./Это совсем другое дело. The difference in their approaches to the market didn't surprise me. — Меня не удивило, что их подходы к вопросу о рынке были так непохожи. What is the difference in their opinions? — В чем разница их мнений?/В чем различие их мнений? b) разногласия (существительное difference употребляется только во множественном числе): The two parties agreed to settle their differences. — Обе партии договорились уладить существующие между ними разногласия. I always try to smooth the differences between my husband and our son. — Я всегда пытаюсь сглаживать разногласия между моим мужем и нашим сыном. Не and I have had our differences but we work well together. — У нас с ним бывают разногласия, но мы мирно сотрудничаем.

2. distinction — различие, разница, отличие (как правило указывает на ясность или очевидность той черты или свойства, часто незначительного, которые делают сравнимые объекты несхожими): nice (vital, clear) distinction — тонкое (существенное, явное) различие; distinction in meaning — различие в значении; distinction of degree (of kind) — качественное (количественное) различие; without distinction — без различия/без исключения; in distinction from smth — в отличие от чего-либо; a distinction without a difference — несущественное разграничение/кажущееся различие; a distinction between smth — различие между чем-либо; to make a distinction — различать; to see no distinction between two things — не видеть разницы между двумя вещами; to draw a distinction between smth — проводить различие между чем-либо/различать что-либо It is important to make a careful distinction between these approaches to the problem. — Важно тщательно различать эти два подхода к проблеме. The distinction between two synonyms is not always easily seen. — Различие между двумя синонимами не всегда легко увидеть.

3. variety — различие, разнообразие (некоторое количество людей или объектов, которые отличаются или непохожи друг на друга; отличительные черты создают разнообразие): variety in food — разнообразие в еде/в пище; variety of opinions — различные точки зрения; variety of shapes — разнообразие форм; to lend variety to smth — вносить разнообразие во что-либо Life full of variety. — Жизнь полная разнообразия/перемен. He cannot live without variety. — Он не может жить без смены впечатлений. I was struck by the variety of his interests. — Я был поражен разнообразием его интересов./Я был поражен широтой его интересов. You, I understand, study the subject for a variety of reasons. — Как я понимаю, вы занимаетесь этим предметом по разным причинам. We want to hear the opinions of a variety of people. — Мы хотим послушать мнения разных людей. Students are offered a wide variety of courses in this department. — Ha этом факультете студентам предлагают широкий выбор разных курсов. Cable TV offers much more variety than regular TV. — Кабельное телевидение предоставляет большее разнообразие программ по сравнению с обычным. Introduce different vegetables to add variety to your child's diet. — Используйте разные овощи, чтобы разнообразить питание вашего ребенка. Which varieties of tomatoes grow well here? — Какие сорта помидор здесь хорошо растут? The firm offers boxes of chocolates with a variety of cream filling. — Фирма предлагает коробки шоколадных конфет с разнообразной начинкой.

4. diversity — различие, разница, разнообразие, многообразие, отличие, расхождение, несовпадение ( круг разных людей или объектов, различающихся между собой): The diversity of opinions was quite obvious. — Расхождение во мнениях было совершенно очевидно./Разброс мнений был очевиден.

с

1. ҳамҳудудӣ, ҳамшафат будан(и), ҳамҳудуд будан(и), пайваста! будан(и); соприкосновение двух областей ҳамҳудуд будани ду вилоят

2. воен. ба ҳам наздик расидан(и), тамоман наздик шудан(и); войти в соприкосновение с противником ба душман тамоман наздик шудан

3. (общение, связь) муносибат пайдо кардан(и), алоқадор будан(и), муносибат, алоқа у нас с ним нет никаких точек соприкосновения ману вай дар ягон бобат ҳамфикр нестем

м

1. (по знач. гл. считать

1, 2) ҳисоб, шумур, шумор; вести счёт деньгам пулро шумурда харч кардан; обучить счёту ҳисобро ёд додан; правила счёта қоидаҳои ҳисоб 2, фин. счёт, ҳисоб; лицевой счёт счёти (ҳисоби) шахсӣ; текущий счёт ҳисоби ҷорӣ; закрыть счёт 1) счётро бастан 2) аз рӯи счёт пул надодан (дар бораи банк)\ открыть счёт1. (о вкладчике) дар банк пул мондан;

2. (о банке) пардохт кардан (оид ба банк) 3) спорт. ҳисобро кушодан 4) (добиться первого трофея) аввалин шуда ғанимат гирифтан

3. счёт (ҳуҷҷати пулгирӣ ва пулдиҳӣ барои ягон чиз ё ягон кор) счёт за работу счёти кор; выписать счёт счёт навиштан; оплатить счёт пули счётро додан, аз рӯи счёт пул додан; представить счёт счёт додан

4. спорт. ҳисоб, натиҷа; сквитать счёт ҳисоби бозиро баробар кардан; игра окончилась со счёт ом 2:0 бозӣ бо ҳисоби 2: 0 тамом шуд; счёт в нашу пользу натиҷаи бозӣ ба фоидаи мо

5. муз. вазн; вальс написан на три счёта валс бо вазни сегона навишта шудааст

6. чаще мн. счёты (по знач. гл. считаться 1) ҳисоб, ҳисобӣ, ҳисобу китоб; у нас с ним свой счёты мо ба вай ҳисобу китоб дорем <> круглый счёт ҳисоби яклухт; личные счёты тамаъ, ғараз; шестой по счёту шашӯм; без счёта бе ҳисоб, бехад, ҷудо бисёр; в два счёта дар як мижа задан, бе душворӣ; в конечном счёте оқибат, дар охири охирон, ниҳоят; для ровного счёта. барои осонии ҳисоб, барои ҳисоби аниқ; за (на) счёт кого-чего-л. 1) ба ҳисоби касе, чизе 2) истифода бурда, кор фармуда; на счёт кого-чего-л., чей-л. ба ҳисоби (ба пули) касе, чизе; на счету ба назар (ҳисоб) гирифта мешавад; на хорошем счету дар катори нағзҳо; ровным счётом 1) (точно) расо, мутлақо, тамоман 2) (всего навсего, только) ҳамагӣ, фақат, танҳо; ровным счётом ничего ҳеҷ чӣ; не идти в счёт ба назар (ба ҳисоб) гирифта нашудан; отнести за счёт кого-чего-л. 1) ба ҳисоби касе, чизе гузарондан; 2) ба касе, чизе нисбат додан; отнести на счёт кого-чего-л. ба касе, чизе нисбатдодан; принять на свой счёт ба дил гирифтан, ба худ кашидан, девори намкаш барин ба худ гирифтан; покончить счёты ҳисобро баробар кардан, ҷудо шудан; свести счёты с кем-л. ба касе ҳисобӣ кардан, аз касе интиқом гирифтан; сбросить со счетов (со счёта) кого-что сарфи назар кардан, аз эътибор соқит кардан; \счёту нет беҳисоб, ҷудо бисёр; терять \счёт ҳисобро гум кардан; что за \счёты! ҳисобу китоб чӣ даркор!

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який